гібридизований
ГІБРИДИЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до гібридизува́ти;
// у знач. прикм. Те саме, що гібри́дний 2.
— Перший колгосп сіяв гібридизованим насінням… а другий — просто так собі… (Вишня, І, 1956. 433).
Словник української мови (СУМ-11)