Словник української мови в 11 томах

гідрант

ГІДРА́НТ, а, ч. Водорозбірний пристрій на водопровідній мережі для подачі води, здебільшого при гасінні пожеж.

Пожежні гідранти встановлюють на [водопровідній] сітці уздовж забудованих проїздів через 80-100 м для забору води під час гасіння пожеж (Довідник сіль. будівельника, 1956, 326).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. гідрант — гідра́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гідрант — ГІДРАНТ – ГІДРАТ Гідрант, -а. Водорозбірний пристрій. Гідрат, -у. Хімічна сполука, що містить молекули води.  Літературне слововживання
  3. гідрант — Гидрант — hydrant — *Hydrant – пристрій (кран) на водопровідній мережі для подачі води, здебільшого при гасінні пожеж, для поливання вулиць тощо.  Гірничий енциклопедичний словник
  4. гідрант — -а, ч. Водорозбірний пристрій на водопровідній мережі для подачі води, здебільшого під час гасіння пожеж.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гідрант — Водокрутка  Словник чужослів Павло Штепа
  6. гідрант — ГІДРА́НТ, а, ч. Стаціонарний пристрій для подачі води з водопровідної мережі, перев. під час гасіння пожеж. Пожежні гідранти встановлюють на водопровідній сітці уздовж забудованих проїздів через 80–100 м для забору води під час гасіння пожеж (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  7. гідрант — гідра́нт (від грец. ΰδωρ – вода) кран; встановлюють на лініях водопроводу для поливання вулиць, гасіння пожеж тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука