Словник української мови в 11 томах

гіпотрофік

ГІПОТРО́ФІК, а, ч., розм. Хворий на гіпотрофію.

Поліпшилася профілактична робота серед дітей, хворих на гіпотрофію і рахіт, почав провадитися систематичний нагляд за недоношеними гіпотрофіками (Матеріали охор. здоров’я.., 1957, 137).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. гіпотрофік — гіпотро́фік іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. гіпотрофік — -а, ч., розм. Хворий на гіпотрофію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гіпотрофік — ГІПОТРО́ФІК, а, ч., розм. Хворий на гіпотрофію. Правильне харчування є основою лікування дітей-гіпотрофіків (з наук. літ.); Із збільшенням поросят (більше 12) у приплоді зростає і кількість гіпотрофіків (із журн.).  Словник української мови у 20 томах