гіркуватий

ГІРКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи злегка гіркий (у 1, 3 знач.).

Знову повіяв на Сергія рідний вітер придеснянських борів, запахло гіркуватим димом на хуторах (Кучер, Дорога.., 1958, 135);

Вода в джерелах гіркувата, пахне аптекою (Багмут, Опов., 1959, 32);

По-дівочому вродливе личко незнайомого здригнулося в гіркуватій усмішці (Гончар, Таврія.., 1957, 50).

Значення в інших словниках

1. гіркуватий — гіркува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гіркуватий — -а, -е. Трохи, злегка гіркий (у 1, 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гіркуватий — ГІРКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка гіркий (у 1, 3 знач.). Знову повіяв на Сергія рідний вітер придеснянських борів, запахло гіркуватим димом на хуторах (В. Кучер); Вода в джерелах гіркувата, пахне аптекою (І.  Словник української мови у 20 томах
4. гіркуватий — див. гіркий  Словник синонімів Вусика