гірницький
ГІРНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до гірни́к.
На шахту донецьку «Центральну» в гірницьку велику родину з-за річки, бурхливого Сяну, приїхав смаглявий хлопчина (Рудь, Дон. зорі, 1958, 63);
Багато гірницьких колективів нагромадили цінний досвід (Рад. Укр., 11.Х 1956, 1).
Словник української мови (СУМ-11)