гіронька —
гі́ронька іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
гіронька —
ГІ́РОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гі́рка 1. Ой піду я, молодая, Понад гіроньками (з народної пісні); Ішов милий гіронькою, мила під горою, зацвів милий роженькою, мила калиною (з народної пісні).
Словник української мови у 20 томах