давкотня
ДАВКОТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що да́вка.
Двір прокидається — радість, гомін, давкотня (Вас., II, 1959, 124).
Словник української мови (СУМ-11)ДАВКОТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що да́вка.
Двір прокидається — радість, гомін, давкотня (Вас., II, 1959, 124).
Словник української мови (СУМ-11)