Словник української мови в 11 томах

давнезний

ДАВНЕ́ЗНИЙ, а, е, розм.Дуже давній.

За цими переказами, нове прізвище прищепилося в давнезні часи (Ю. Янов., І, 1958, 508).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. давнезний — давне́зний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. давнезний — -а, -е. Дуже давній, архаїчний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. давнезний — див. колишній; стародавній  Словник синонімів Вусика
  4. давнезний — ДА́ВНІЙ (який існує багато часу, давно виник, з'явився, довго триває тощо), СТАРИ́Й, ДА́ВНІ́ШНІЙ розм., ДАВНЕ́ЗНИЙ підсил. розм., СТАРЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ВІДДА́ВНІЙ заст., ДРЕ́ВНІЙ заст.  Словник синонімів української мови
  5. давнезний — Давне́зний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. давнезний — Давнезний, -а, -е Очень древній. Сим робом передано нам сю давнезну пам'ятку писаного слова зо всіма її ушкодинами, перекрутками. К. Іов.  Словник української мови Грінченка