давненько

ДАВНЕ́НЬКО. Присл. до давне́нький.

Давненько вже у яр пішла, Узявши глечик (Шевч., II, 1953, 187);

Давненько вже я народився на світ (Вишня, І, 1956, 288).

Значення в інших словниках

1. давненько — давне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. давненько — [даўнен'ко] присл.  Орфоепічний словник української мови
3. давненько — Присл. до давненький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. давненько — див. давно  Словник синонімів Вусика