далекосяглий
ДАЛЕКОСЯ́ГЛИЙ, а, е, діал. Далекосяжний.
— Ваша вдача буває часом дуже чутка.. і часом вгадує дещо наперед так само, як і далекосяглий розум (Н.-Лев., І, 1956, 615);
Мовчить [Бронко] свідомо, з далекосяглим розрахунком (Вільде, Сестри.., 1958, 480).
Словник української мови (СУМ-11)