дамський
ДА́МСЬКИЙ, а, е. Прикм. до да́ма 1, 2.
Вона не любила дамського товариства (Н.-Лев., III, 1956, 102);
// Належн. дамам, зробл. для дам; жіночий.
В дамській кімнаті баронеса безвладно опустилась на канапу (Л. Укр., III, 1952, 522);
Виходить Любовицька в ошатній.. сукні, несучи ворох дамського вбрання (Коч., II, 1956, 385);
Перукар запропонував йому свого велосипеда в обмін на дамський (Ю. Янов., І, 1958, 409).
Словник української мови (СУМ-11)