двадцятеро

ДВА́ДЦЯТЕРО, тьо́х, числ. кільк. Збірн. до два́дцять.

— Ти щаслива і вродлива, будеш жити сімдесят років, будеш мати двадцятеро дітей кучерявих (Н.-Лев., III, 1956, 79);

У хвіртку пара за парою ввійшли двадцятеро хлопців і двадцятеро дівчат (Смолич, Мир.., 1958, 57).

Значення в інших словниках

1. двадцятеро — два́дцятеро числівник кількісний  Орфографічний словник української мови
2. двадцятеро — Тьох, числ. збірн. – Теперечки з унуками і правнуками душ їх з двадцятеро буде (О.Стороженко). Пор. двоє.  Літературне слововживання
3. двадцятеро — -тьох, числ. кільк. Збірн. до двадцять.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. двадцятеро — Два́дцятеро, -ро́х, -ро́м, -рома́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. двадцятеро — Двадцятеро чис. Двадцать душъ, штукъ и пр. Чуб. II. 36. Двадцятеро обізвалось, що бачили все теє і як з грішми злапали Левка. Кв. Пов. ум. двадцятірко.  Словник української мови Грінченка