двобортний
ДВОБО́РТНИЙ, а, е. Який має два борти (у 4 знач.)
Капітан.. оглянув себе.. Двобортний мундир обер-офіцера, оперезаний срібним форменим шарфом (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 78);
На дівчині була зелена суконна пілотка, двобортна шинель і акуратні чобітки (Дмит., Наречена, 1959, 108).
Словник української мови (СУМ-11)