двоквартирний

ДВОКВАРТИ́РНИЙ, а, е. Який складається з двох квартир.

Красиві двоквартирні будинки тяглися в кілька рядів (Ткач, Черг. завдання, 1951, 143).

Значення в інших словниках

1. двоквартирний — двокварти́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. двоквартирний — -а, -е. Який складається з двох квартир. Двоквартирний будинок.  Великий тлумачний словник сучасної мови