дволемішний

ДВОЛЕМІ́ШНИЙ, а, е. Який має два лемеші, зроблений на два лемеші.

Кривий швець приволік дволемішний плуг (Панч, В дорозі, 1959, 31).

Значення в інших словниках

1. дволемішний — дволемі́шний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дволемішний — -а, -е. Який має два лемеші, зроблений на два лемеші.  Великий тлумачний словник сучасної мови