двостатевий
ДВОСТАТЕ́ВИЙ, а, е.
1. Який має, поєднує в собі органи чоловічої і жіночої статі.
Через те, що яйцеклітини і живчики розвиваються у кожної гідри, цих тварин називають двостатевими (Зоол., 1957, 17).
2. Який має маточку і тичинки (про квітку).
Квітки .. побудовані неоднаково. Вони бувають двостатеві.. та одностатеві (Сад. і ягідн., 1957, 38).
Словник української мови (СУМ-11)