Словник української мови в 11 томах

двосхилий

ДВОСХИ́ЛИЙ, а, е. З двома схилами в протилежні боки (про покрівлю).

Будинок перекривається двосхилим дахом (Дерев. зодч. Укр., 1949, 17);

3 дверей видно було спочатку плоскі глиняні покрівлі дехканів-колгоспників, а далі й двосхилі дахи під бляхою (Ле, Міжгір’я, 1953, 502).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. двосхилий — двосхи́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. двосхилий — -а, -е. З двома схилами в протилежні боки (про покрівлю).  Великий тлумачний словник сучасної мови