дебет

ДЕ́БЕТ, у, ч. Назва лівої сторони бухгалтерського рахунка, куди заносяться всі одержувані цінності, а також усі борги і видатки, які числяться по даному рахунку; протилежне кре́дит.

Якщо по дебету і кредиту нема ніякої остачі, то в колонках ці затрати не закриваємо, а зберігаємо до кінця року (Колг. Укр., 7, 1956, 10).

Значення в інших словниках

1. дебет — дебет – дебіт Дебет – лівий бік бухгалтерського рахунка. За дебетом і кредитом. Дебіт – кількість газу або рідини (об’єм), яка виходить з джерела за одиницю часу. Дебіт свердловини – 200 кубічних метрів на годину.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. дебет — де́бет іменник чоловічого роду рахунок  Орфографічний словник української мови
3. дебет — ДЕБЕТ – ДЕБІТ Дебет, -у. Ліва сторона бухгалтерських рахунків, куди заносяться всі одержувані цінності, а також усі борги й видатки, які числяться по даному рахунку: дебет і кредит. Дебіт, -у.  Літературне слововживання
4. дебет — -у, ч. Назва лівої сторони бухгалтерського рахунка, куди заносяться всі одержувані цінності, а також усі борги і видатки, які числяться за даним рахунком; прот. кредит. Дебет і кредит.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. дебет — Борг  Словник чужослів Павло Штепа
6. дебет — (англ. debit) ліва сторона рахунка бухгалтерського обліку, яку використовують для відображення господарських операцій. Запис кожної суми на д. певного рахунка повторюють у кредиті інших рахунків, що зумовлено методом подвійного запису.  Економічний словник
7. дебет — де́бет (від лат. debet – він винен) лїза сторона бухгалтерського рахунку, на якій відображають господарські операції.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. дебет — Де́бет, -ту, -тові (лат. debet)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. дебет — рос. дебет (від латин. debet — він винен, повинен) — 1. Ліва сторона бухгалтерського обліку, де відбиваються господарські операції: у прибутковій частині — всі надходження по рахунку; у витратній — всі витрати по рахунку.  Eкономічна енциклопедія