Словник української мови в 11 томах

дезорганізатор

ДЕЗОРГАНІЗА́ТОР, а, ч. Той, хто вносить дезорганізацію.

Пролетарська влада знайде.. рішучі і сильні засоби проти всіх дезорганізаторів революції (Еллан, II, 1958, 219).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дезорганізатор — дезорганіза́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. дезорганізатор — -а, ч. Той, хто вносить дезорганізацію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дезорганізатор — дезорганіза́тор (франц. desorganisateur) особа, що порушує порядок, дисципліну, вносить дезорганізацію.  Словник іншомовних слів Мельничука