дейкати

ДЕ́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Говорити, казати.

Дейкали люди, що подушне скасують (Сл. Гр.);

— Дейкають, що через них [татар] і нам життя не стало (Панч, Синів.., 1959, 25).

Значення в інших словниках

1. дейкати — де́йкати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. дейкати — -аю, -аєш, недок., діал. Говорити, казати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дейкати — див. говорити  Словник синонімів Вусика
4. дейкати — ГОВОРИ́ТИ (передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось), КАЗА́ТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ВИМОВЛЯ́ТИ, БАЛА́КАТИ, МО́ВИТИ, МОВЛЯ́ТИ заст., ПОВІДА́ТИ заст., ПРОРІКА́ТИ поет., РЕКТИ́ заст., поет., БА́ЯТИ фольк., ДЕ́ЙКАТИ діал.  Словник синонімів української мови
5. дейкати — Дейкати, -каю, -каєш гл. Поговаривать. Дейкали люди, що подушне скасують Н. Вол. у. Дейкали, що в нас не буде сього мирового. Н. Вол. у. Щось люде дейкають, що війна буде. Сквир. у. Украдено коні; на селі знають хто, дейкають язиком, а старості не об'являють. Черниг. у.  Словник української мови Грінченка