декілько
ДЕ́КІЛЬКО, кох і ко́х, числ. кільк., розм. Те саме, що де́кілька.
— Глянь! дивись! Хто се? — декілько голосів запитало зразу (Мирний, І, 1954, 265);
Декілько парубків зазирали пильно у вікна (Вас., І, 1959, 287).
Словник української мови (СУМ-11)