Словник української мови в 11 томах

демаркація

ДЕМАРКА́ЦІЯ, ї, ж. Встановлення і позначення на місцевості межі між сусідніми державами.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. демаркація — демарка́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. демаркація — -ї, ж. 1》 Встановлення і позначення на місцевості межі між сусідніми державами. 2》 мед. Відмежування живих тканин від некротично змінених.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. демаркація — Вимежова  Словник чужослів Павло Штепа
  4. демаркація — демарка́ція (франц. demarcation – розмежування) 1. Зона запалення, що утворюється в живій тканині на межі з ділянкою відмерлої. 2. Визначення лінії державного кордону на місцевості.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. демаркація — рос. демаркация (від фр. demarcation — розмежування) — визначення лінії державного кордону на місцевості зі спеціальними прикордонними позначками згідно з договором з іншою країною про делімітацію кордонів.  Eкономічна енциклопедія