демаскування
ДЕМАСКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. демаскува́ти.
Крім безжального осуду мерзенних злочинців — світ хоче побачити на нюрнберзькому процесі остаточне демаскування фашистської демагогії (Смолич, Після війни, 1947, 28);
Попередня історія має особливе значення в тих випадках, коли йдеться про демаскування персонажа, що по самій суті свого характеру в даних обставинах пристосовується до оточення й не виявляє себе (Рад. літ-во, 2, 1957, 49).
Словник української мови (СУМ-11)