демено
ДЕМЕ́НО, а, с., розм., заст. Кермо.
Ні одно судно через пороги не пройде, бо з довгими дуже деменами (Стор., І, 1957, 242);
Демено повернулось, неначе здорова морська риба, збило хвилю й легенько повернуло човна од берега (Н.-Лев., II, 1956, 225).
Словник української мови (СУМ-11)