дендрит
ДЕНДРИ́Т, у,ч.
1. анат. Чутливий відросток у розгалуженнях нервової клітини.
Нервові клітини маленьких дітей мають просту веретеноподібну форму з дуже невеликою кількістю нервових розгалужень, а дендрити ще тільки формуються (Шк. гігієна, 1954, 50).
2. геол. Кристалічні деревоподібні утворення.
Темні тоненькі відклади заліза і мангану по щілинах у породах називаються дендритами (Курс заг. геол., 1957, 131).
Словник української мови (СУМ-11)