ДЕПОРТА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Дія за знач. депортува́ти.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
депортація —
Депорта́ція: — примусове виселення [31;34] — заслання [XVIII] Флоран помалу знайомиться з тим світом паризької торговиці, де продають ярину, рибу, м'ясо, робиться навіть комісаром для надзору за перекупками...
Словник з творів Івана Франка
депортація —
депорта́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
депортація —
[деипортац'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
депортація —
-ї, ж., книжн. Дія за знач. депортувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
депортація —
депорта́ція (лат. deportatio, від deporto – засилаю, виселяю) в буржуазних країнах примусове виселення з місця постійного проживання особи, яка визнана соціально небезпечною.
Словник іншомовних слів Мельничука
депортація —
Заслання, пов'язане з обмеженням свободи, примусове переселення людей до ін. регіону країни або їх вислання за межі держави, переважно з політичних міркувань, на підставі рішень адміністративної влади...
Універсальний словник-енциклопедія
депортація —
рос. депортация (латин. deportatio, від deporto — засилаю, букв. — вивезення) — примусове переміщення осіб, а то й народів за межі держави.
Eкономічна енциклопедія