дереворит
ДЕРЕВОРИ́Т, у, ч. Техніка гравюри на дошці з дерева, розрізаного впоперек шарів.
Дереворит розвивався шляхом заміни техніки дереворізу, можливості якого були обмежені й не дозволяли передавати тональні переходи різної сили (Укр. рад. граф., 1957, 201);
// Картина, малюнок, виконаний цим способом.
Прекрасні дереворити створили В. Касіян, О. Довгаль, О. Сахновська та ін. (Мист., 5, 1957, 8).
Словник української мови (СУМ-11)