Словник української мови в 11 томах

деревостій

ДЕРЕВОСТІ́Й, то́ю, ч. Сукупність дерев і кущів, які утворюють певну лісову ділянку.

Перетинаючи Царик-Нарасун в напрямку до р. Онону спостерігали [дослідники] велику розрідженість деревостою (Бот. ж., X, 1, 1953, 38).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. деревостій — деревості́й іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. деревостій — -тою, ч. Сукупність дерев і кущів, які утворюють певну лісову ділянку.  Великий тлумачний словник сучасної мови