дерзновенний

ДЕРЗНОВЕ́ННИЙ, а, е, уроч. Винятково сміливий.

Вихованці радянської вищої школи повинні бути дерзновенними новаторами в науці і техніці, творцями нових матеріальних і духовних цінностей, хорошими організаторами і вихователями (Літ. газ., 25. XI 1959, 1);

// Сповнений сміливості, поривання.

Передовий боєць за здійснення найбільш дерзновенних мрій людства — наша Комуністична партія, партія новаторів (Рад. Укр., 17.Х 1957, 1);

*Образно. Після цього будинок лишився стояти нескорений, суворий, і кричав у лице ворогам дерзновенним написом на білому мурі (Жур., Опов., 1956, 245).

Значення в інших словниках

1. дерзновенний — дерзнове́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дерзновенний — -а, -е. Винятково сміливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дерзновенний — СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙ рідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ підсил., МУ́ЖНІЙ підсил., БЕЗСТРА́ШНИЙ підсил., НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови