дефектний

ДЕФЕ́КТНИЙ, а, е. Який має дефект (дефекти); зіпсований, ушкоджений.

Дефектними ізоляторами вважаються такі, на яких при накладанні виробничої штанги не виникає іскри (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 62);

Збирати треба.. всі дефектні огірки (кубарики, крючки), що утворюються внаслідок неповного запліднення (Колг. Укр., 7, 1957, 39).

∆ Дефе́ктна ві́домість — перелік дефектів.

Даючи механізаторам наряди на ремонт, механік.. забув скласти дефектну відомість, хоч і нагадували йому про це не раз (Рад. Укр., 12. III, 1961, 4).

Значення в інших словниках

1. дефектний — дефе́ктний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дефектний — -а, -е. Який має дефект (дефекти); зіпсований, ушкоджений. Дефектна відомість — перелік дефектів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дефектний — див. поганий  Словник синонімів Вусика
4. дефектний — дефе́ктний той, що має дефект.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. дефектний — ЗІПСО́ВАНИЙ у знач. прикм. (який зіпсувався, став непридатним для використання, вживання), ПОШКО́ДЖЕНИЙ, УШКО́ДЖЕНИЙ, ЗОПСО́ВАНИЙ рідше, ЗІПСУ́ТИЙ розм., ЗОПСУ́ТИЙ рідше, ПО́РЧЕНИЙ розм.; ДЕФЕ́КТНИЙ, БРАКО́ВАНИЙ, ГАНДЖОВИ́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. дефектний — Дефе́ктний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)