деякий
ДЕ́ЯКИЙ, а, е.
1. Конкретно, точно не визначений; якийсь.
Після операції Шура деякий час лежала в тяжкому стані (Гончар, І, 1954, 163).
2. Незначний, невеликий.
Світлиця.. уряжена по-східному, але з деяким грецько-римським впливом. В ній поставлено «триклініум» — три ліжка для бенкетів навколо круглого стола (Л. Укр., III, 1952, 145);
Їй здавалось, що Оксен.. проявляє деяку стурбованість для годиться, щоб лише показати, який він добрий (Тют., Вир, 1964, 109).
3. тільки мн. Якась частина; поодинокі, не всі.
Зорі стежать за кожним рухом утікачів. Деякі навіть не блимають, так задивилися (Автом., Так народж. зорі, 1960, 45);
// у знач. ім. де́які, ких, мн. Якась частина людей або тварин; не всі.
Сю мову [англійську] дуже мало хто знає, хоч деякі і збираються зайнятись нею (Л. Укр., V, 1956, 25);
У темнім лісі, за горами Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкідливий тхір, І ще там деяких чимало (Гл., Вибр., 1957, 95).
◊ В де́якій мі́рі — в якійсь невеликій частині; частково.
Писалося ж це.. в деякій мірі на пораду артистам (Довж., І, 1958, 67).
Словник української мови (СУМ-11)