Словник української мови в 11 томах

джугара

ДЖУГАРА́, и́, ж. Кормовий і хлібний злак; сорго.

На мертвій колись пустелі [Узбекистану] тепер росте все — кукурудза, джугара, гранат, інжир (Колг. Укр., 11, 1957, 41).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. джугара — джугара́ іменник жіночого роду сорго  Орфографічний словник української мови
  2. джугара — -и, ж. Кормовий і хлібний злак; сорго.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. джугара — джугара́ (гінді) вид однорічних рослин родини злакових. Культивують як зернову й кормову рослину. Інша назва – сорго поникле.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. джугара — Однорічна трав'яниста рослина роду сорго родини злакових, зернова та кормова культура; пониклою густою волоттю на зігненому вгорі стеблі утворює завісу; вирощують переважно в Азії, Єгипті, США.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. джугара — СО́РГО, ДЖУГАРА. Сіяти сорго; Мішок сорго.  Словник синонімів української мови