дзвоникуватий

ДЗВОНИКУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що дзвоникоподі́бний.

Зав’язь, яка міститься на довгій ніжці, та 10-20 тичинок оточені дзвоникуватою жовто-зеленою обгорткою (Весн. флора, 1955, 15).

Значення в інших словниках

1. дзвоникуватий — дзвоникува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дзвоникуватий — -а, -е. Те саме, що дзвоникоподібний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дзвоникуватий — див. голосний  Словник синонімів Вусика