дзеленькотіти
ДЗЕЛЕНЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ДЗЕЛЕНЬКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок. Підсил. до дзеле́нькати.
Галуззя, грушки шморгало у вікна, а шибки дзеленькотіли (Стеф. І, 1949, 87);
Сіпає дзвінка [Мефістофель], що дзеленькоче.., аж стіни задрижали (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 268).
Словник української мови (СУМ-11)