Словник української мови в 11 томах

дивергенція

ДИВЕРГЕ́НЦІЯ, ї, ж.

1. біол. Розходження ознак і властивостей у рослинних і тваринних організмів, зумовлене пристосуванням їх до різних умов існування.

2. лінгв. Історичне розщеплення звуків мови, обумовлене їх фонетичним положенням.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дивергенція — дивергенція, род.дивергенції (від лат. divergere — виявляти розбіжність) скалярне поле, яке характеризує густину джерел даного векторного поля.  Фізико-технічний словник-мінімум
  2. дивергенція — диверге́нція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. дивергенція — -ї, ж. 1》 Характеристика руху від центральної точки або розміщення в іншому напрямі. 2》 біол. Розходження ознак і властивостей у рослинних і тваринних організмів, зумовлене пристосуванням їх до різних умов існування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дивергенція — Розбіжність, відхил, збоча  Словник чужослів Павло Штепа
  5. дивергенція — диверге́нція (від лат. divergentia – розходження) 1. Розходження ознак у організмів однієї систематичної групи в процесі еволюції. Приводить до виникнення нових видів.  Словник іншомовних слів Мельничука