дизель

ДИ́ЗЕЛЬ, я, ч. Двигун внутрішнього згоряння важкого палива, яке займається від стискування.

Китобійна база.. — це океанське двогвинтове трипалубне судно.. з двома головними дизелями по 7500 кінських сил (Наука.., 2, 1957, 16);

Нам не злічити, скільки склали Тоді в цеху ми дизелів, Які на флоті називали Серцями гордих кораблів (Нагн., Вибр., 1957, 181).

Значення в інших словниках

1. дизель — ди́зель іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дизель — [дизеил'] -л'а, ор. -леим, м. (на) -л'і, р. мн. -л'іў  Орфоепічний словник української мови
3. дизель — -я, ч. Двигун внутрішнього згоряння важкого палива ("солярки", мазуту та ін.), яке займається від стискування. Дизель-генератор — електричний генератор, що його приводить у рух дизель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дизель — ди́зель двигун внутрішнього згоряння, де впорскнуте паливо займається від високої температури повітря, стиснутого поршнем. Від прізвища німецького винахідника Р. Дізеля.  Словник іншомовних слів Мельничука