диліжанс

ДИЛІЖА́НС, а, ч., заст. Багатомісна карета для кінного перевезення пасажирів і пошти.

Давненько було це. Нас скілько душ чужих один одному людей їде в одкритій будці диліжанса (Вас., І, 1959, 183);

В тих диліжансах було три класи — перший у самій середині, там менше підкидало на вибоїнах, ззаду — другий клас, а попереду — поруч кучера — третій (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 97);

Тепер повз них [дуби] їздять гінці царські, губернаторські в поштових диліжансах (Бурл., О. Вересай, 1959, 65).

Значення в інших словниках

1. диліжанс — диліжа́нс іменник чоловічого роду іст.  Орфографічний словник української мови
2. диліжанс — -а, ч., заст. Багатомісна карета для кінного перевезення пасажирів і пошти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. диліжанс — Ридван (поштовий), див. карета  Словник чужослів Павло Штепа
4. диліжанс — диліжа́нс (франц. diligence, від лат. diligens – прудкий, жвавий) критий екіпаж, запряжений кіньми, для перевезення людей і багажу.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. диліжанс — Багатокінний 4-колісний критий екіпаж; д. курсували у XVIII і XIX ст. далекими постійними маршрутами за розкладом руху; перевозили пасажирів, вантажі, пошту.  Універсальний словник-енциклопедія
6. диліжанс — Диліжа́нс, -су; -жа́нси, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)