диригентський
ДИРИГЕ́НТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до дириге́нт.
В повітрі черкнула диригентська паличка, мов завісу підняла (Вас., Незібр. тв., 1941,64);
// Признач. для підготовки диригентів.
Був наплив [вступників] і на відділи фортепіанний, диригентський та народних інструментів (Кучер, Дорога.., 1958, 58);
Із специфічно диригентських дисциплін слід назвати такі: тактування, читання партитури.., аранжування, інструментування, володіння голосом (Осн.. диригув., 1960, 4).
Словник української мови (СУМ-11)