Словник української мови в 11 томах

дискримінація

ДИСКРИМІНА́ЦІЯ, і, ж. Обмеження або позбавлення прав певних категорій громадян за расовою або національною належністю, політичними і релігійними переконаннями.

Не випадково одне з перших своїх оповідань «На мості» Я. Галан присвячує показові національної дискримінації [західноукраїнських трудящих в дорадянський час] (Іст. укр. літ., II, 1956, 605);

На Генеральній Асамблеї 00Н переважна більшість делегацій рішуче протестує проти расової дискримінації і неволі в Південно-Африканській Республіці (Рад. Укр., 1.ХІІ 1962, 4);

// У міжнародних відносинах — створення умов, які ставлять яку-небудь державу (групу держав), її організації і громадян в гірше становище порівняно з іншими.

Незважаючи на торгову дискримінацію, СРСР не тільки відбудував за короткий строк своє господарство, але й підвів під нього нову технічну базу (Ком. Укр., 4, 1961, 20).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дискримінація — дискриміна́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. дискримінація — Обмеження або позбавлення прав певної категорії громадян за якими-небудь ознаками. англ. discrimination; нім. Diskrimination f=; угор. diszkrimináció; рос. дискриминация.  Словник із соціальної роботи
  3. дискримінація — В найзагальнішому значенні уявлення про відмінність, розрізнення або ж відмінне ставлення. У цьому морально нейтральному значенні дискримінація за певних обставин може розглядатися як вимога аристотелівського принципу справедливості...  Енциклопедія політичної думки
  4. дискримінація — [дBскрием'інац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
  5. дискримінація — -ї, ж. Обмеження або позбавлення прав певних категорій громадян за расовою або національною належністю, політичними і релігійними переконаннями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. дискримінація — Зневага, погорда, упосліда, упослідженість  Словник чужослів Павло Штепа
  7. дискримінація — дискриміна́ція (лат. discriminatio, від discrimino – розрізняю, розділяю) 1. Обмеження або позбавлення прав певної категорії громадян за расовою чи національною належністю, політичними і релігійними переконаннями, статтю тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  8. дискримінація — Переслідування чи трактування як неповноцінних осіб або соціальних груп з огляду на їхню расову, етнічну, віросповідну, національну приналежність, а також ін. соціальні чинники, ск., соціальне походження чи стать.  Універсальний словник-енциклопедія
  9. дискримінація — рос. дискриминация (латин. discriminatio, від discrimino — розрізняю, розділяю) — обмеження або позбавлення прав одних економічних суб'єктів (держав, підприємств, громадян) порівняно з іншими без законних на те підстав. Економічна...  Eкономічна енциклопедія