Словник української мови в 11 томах

дитятко

ДИТЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до дитя́.

Біля рідної матки добре дитятку (Укр.. присл.., 1955, 126);

Їжачок, Мале дитятко, Сам полив З посівом грядку (Стельмах, Колосок… 1959, 82).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дитятко — дитя́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. дитятко — -а, с. Зменш.-пестл. до дитя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дитятко — див. дитина  Словник синонімів Вусика
  4. дитятко — МАЛЯ́ (маленька дитина; мала тварина), МАЛЕНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ розм., ДИТЯ́ТКО пестл., ДИТИНЯ́ пестл., ПЕРВО́ЛІТОК розм., ГОЛОПУ́ЦЬОК (ГОЛОЦЮ́ЦЬОК) фам., ПУ́ЦЬВІРІНОК фам.; МАЛЮ́К розм., ДИТИ́НКА пестл., ЛЯ́ЛЯ розм., ЛЯ́ЛЬКА розм., КАРАПУ́З жарт.  Словник синонімів української мови
  5. дитятко — Дитя́тко, -ка, -кові, на -тя́ткові; дитя́тка, -ток, -ткам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дитятко — Дитя, -тяти с. Як дитя не плаче, у матері думки нема. Ном. № 4481. ум. дитятко, дитяточко, дитятонько, дитятонько. О. 1862. IV. 29, 35. Пастушки з ягнятком перед тим хлоп'ятком навколішки припадають, Бога вихваляють. Чуб. III. 330.  Словник української мови Грінченка