дитячість

ДИТЯ́ЧІСТЬ, чості, ж., розм. Властивість за знач. дитя́чий 2.

Не пойнялися очі їх [краснодонців] сльозою, Хоч стільки ще дитячості у них, Коли вони на страту, як до бою, Ішли по рідних вулицях сумних (Бичко, Сійся.., 1959, 77).

Значення в інших словниках

1. дитячість — дитя́чість іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. дитячість — -чості, ж., розм. Властивість за знач. дитячий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови