Словник української мови в 11 томах

дифосген

ДИФОСГЕ́Н, у, ч. Органічна масляниста безбарвна отруйна речовина з різким задушливим запахом, подібним до запаху прілого сіна.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дифосген — дифосге́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. дифосген — -у, ч. Органічна оліїста безбарвна отруйна речовина з різким задушливим запахом, подібним до запаху прілого сіна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дифосген — дифосге́н (від ди... і фосген) безбарвна важка рухлива рідина з запахом прілого сіна; отруйна, відзначається задушливою й подразною дією.  Словник іншомовних слів Мельничука