Словник української мови в 11 томах

добруковувати

ДОБРУКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОБРУКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Закінчувати брукувати; брукувати до певної межі.

Добруковувати вулицю; Добрукувати до площі.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. добруковувати — добруко́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. добруковувати — -ую, -уєш, недок., добрукувати, -ую, -уєш, док., перех. Закінчувати брукувати; брукувати до певної межі.  Великий тлумачний словник сучасної мови