добірка

ДОБІ́РКА, и, ж., спец. Ряд дописів, кореспонденцій на одну тему, заверстаних під одним заголовком.

Газета [«Молодь України»] вмістила кілька окремих, цінних своїм виховним впливом, добірок, тематичних сторінок з історії комсомолу (Рад. Укр., 10.IX 1958, 3);

В районній газеті надрукували добірку — виступи бригадирів (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 655);

// Те саме, що збі́рка 1.

— У своїй добірці я маю її [співанку] в двох відмінних варіантах (Вол., Місячне срібло, 1961, 28);

«Вірші наших друзів» — так називається добірка творів двох флотських поетів (Літ. газ., 23.УІІ 1960, 1).

Значення в інших словниках

1. добірка — добі́рка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. добірка — -и, ж., спец. Ряд дописів, кореспонденцій на одну тему, заверстаних під одним заголовком. || Те саме, що збірка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. добірка — ЗБІ́РКА (творів), ЗБІ́РНИК, ДОБІ́РКА (перев. невелика, зібрана за певною тематикою); ЗІБРА́ННЯ (перев. велике, повне). — Сьогодні здав до друку останню коректуру своєї збірки лірики (А.  Словник синонімів української мови