Словник української мови в 11 томах

довалюватися

ДОВА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ДОВАЛИ́ТИСЯ, валю́ся, ва́лишся, док., розм.

1. Валитися до кінця, повністю.

Високо піднімався угору червоний стовп цегли.. То частина стіни ще не довалилася (Мирний, І, 1954, 248).

2. Докладаючи великих зусиль, добиратися куди-небудь.

Як нам до пекла довалитись І там на мертвих подивитись (Котл., І, 1952, 122).

3. З великим завзяттям і охотою братися за що-небудь.

Доваливсь, як віл до браги (Номис, 1864, № 12199).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. довалюватися — дова́люватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. довалюватися — -ююся, -юєшся, недок., довалитися, -валюся, -валишся, док., розм. 1》 Валитися до кінця, повністю. 2》 Докладаючи великих зусиль, добиратися куди-небудь. 3》 З великим завзяттям і охотою братися за що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довалюватися — ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідше) (прибути кудись, часто переборюючи труднощі), ДІСТА́ТИСЯ, ДОБУ́ТИСЯ, ПРИБИ́ТИСЯ, ДОБИ́ТИСЯ розм., ДОСТА́ТИСЯ розм., ДОПРА́ВИТИСЯ розм., ДОПА́СТИ діал.  Словник синонімів української мови