доварений

ДОВА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до довари́ти.

Доварений обід;

// дова́рено, безос. присудк. сл.

— Борщ доварено, — доповідає син (Гончар, Тронка, 1963, 95).

Значення в інших словниках

1. доварений — дова́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. доварений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доварити. || доварено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доварений — Дова́рений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)