довгоногий

ДОВГОНО́ГИЙ, а, е. З довгими ногами.

Обок його Цариця небога, Мов опеньок засушений, Тонка, довгонога (Шевч., І, 1951, 247);

Старий Чечура та довгоногий юнак зайшли разом [у кабінет парторга] (Дмит., Розлука, 1957, 296).

Значення в інших словниках

1. довгоногий — довгоно́гий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. довгоногий — -а, -е. З довгими ногами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. довгоногий — Цибатий, голінатий, гомила  Словник чужослів Павло Штепа
4. довгоногий — див. високий; довгий  Словник синонімів Вусика
5. довгоногий — ДОВГОНО́ГИЙ, ЦИБА́ТИЙ розм. (з довгими тонкими ногами); ГОЛІНА́СТИЙ (з довгими голінками). Дівчина була довгонога і довгорука, пальтечка вистачало їй лише до колін (І. Сенченко); Хвіртку Ярославові відчинив високий цибатий хлопець у спортивнім костюмі, закороткім на нього (Ю. Мушкетик).  Словник синонімів української мови
6. довгоногий — Довгоно́гий, -га, -ге; -но́гі, -гих  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. довгоногий — Довгоногий, -а, -е Длинноногій. Довгоногий як чапля. Ном. № 8622.  Словник української мови Грінченка