Словник української мови в 11 томах

довідно

ДОВІ́ДНО, присл., рідко. Цілком певно, достовірно, вірогідно.

— Ми маємо ще ліпших свідків, таких, що ствердять довідно (Фр., IV, 1950, 128).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. довідно — Докладно [XII]  Словник з творів Івана Франка
  2. довідно — дові́дно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  3. довідно — присл., рідко. Цілком певно, достовірно, вірогідно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. довідно — Довідно, довідне нар. Навѣрное. Довідно ніхто не скаже, що дав йому. Камен. у.  Словник української мови Грінченка