Словник української мови в 11 томах

довіритися

ДОВІ́РИТИСЯ див. довіря́тися.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. довіритися — дові́ритися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. довіритися — див. довірятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довіритися — ДОВІРЯ́ТИ кому (ставитися до когось із довір'ям), ДОВІРЯ́ТИСЯ, ВІ́РИТИ, ЙНЯ́ТИ ВІ́РУ (ВІ́РИ), ПОКЛАДА́ТИСЯ на кого, ЗВІРЯ́ТИСЯ на кого, НАДІ́ЯТИСЯ на кого; ВВІРЯ́ТИ (УВІРЯ́ТИ) кому, на кого, ВВІРЯ́ТИСЯ (УВІРЯ́ТИСЯ), СПУСКА́ТИСЯ на кого, розм.  Словник синонімів української мови
  4. довіритися — Довіритися, -рюся, -ришся гл. Навѣрное узнать. Так от батько вже довіривсь, хоч люде й кажуть, що нема. Грин. І. 32.  Словник української мови Грінченка