дов’язувати

ДОВ’Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОВ’ЯЗА́ТИ, в’яжу́, в’я́жеш, док., перех. Закінчувати в’язати (у 1, З знач.) що-небудь.

Декотрі чоловіки дов’язували снопи, декотрі рушили до панського лану (Н.-Лев., II, 1956, 186);

Лука дов’язав гніздо [гусяче] і з кутка подав голос (Чорн., Визвол. земля, 1959, 17);

Якщо пряжі не вистачило, не можна дов’язувати річ будь-яким матеріалом (В’язання.., 1957, 28).

Значення в інших словниках

1. дов’язувати — Дов’я́зувати, -зую, -зуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)